Сьогоднішня дорога із АртХабу Укрінформу до Leroy Merlin розпочалася зі спуску у метро. Вхід до станції - то лотерея. Знаєте, те відчуття, коли підходиш до турнікету, де безкоштовно пропускають, показуєш своє синеньке посвідчення, дивишся працівнику метрополітену у вічі і не знаєш, що буде далі. Вже думаєш про те, як довго будеш стояти в черзі за жетоном. Та настає момент Х і з’являється зелена стрілку і ти щасливий йдеш до ескалатора.

Наступний етап: подорож до платформи. Ти начебто стоїш, а фактично їдеш, бачиш неймовірну кількість реклам, можливо дізнаєшся якісь новини, як я сьогодні. Уявляєте, побачила постер, де було фото Ірини Білик зі словами «Не ховай очей», та його зміст не головний, важливо те, що я дізналася, що співачка змінила колір волосся. Безцінні хвилини.

Тут я вже в вагоні. «Обережно, двері зачиняються». Все. Останній етап: доїхати до станції Лісова. Залишається лишень стояти, якщо пощастить, то навіть сидіти, і насолоджуватися краєвидами з вікна. Чого вартий вид річки, яка, здається, ніколи не закінчується. Настає гармонія. І тут бац: "Лісова - кінцева, поїзд далі не їде, звільніть, будь ласка, вагони". Знову зміна локації. Ну, а тут вже просто виходиш із метро та йдеш до місця призначення, розглядаючи перехожих. Які ж у нас все-таки люди стильні.